Спільна молитва батьків на Св. Вервиці - оздоровлення синочка
Пригадується мені сентенція отця Василя Ковпака про те, що сьогодні теж відбуваються чуда, які Господь Бог і Пречиста Діва Марія зсилають для людського роду. Мова йтиме про одне із таких чуд, яке сталося через відмовляння Помпейської Дев'ятниці з 18 жовтня по 15 листопада 2015 р.Б.
Молитися дев'ятницю я почав раптово, після довгих зволікань й у великому відчаю. Наміренням цієї духовної практики було благання до Матері Божої про виєднання нашому трирічному синові Назарію ласки оздоровлення душі й тіла, оскільки його психоемоційний стан був надто важким і нездоровим.
Ці зрушення у його психіці ми з дружиною помітили у півторарічному віці, намагалися зрозуміти, що відбувається, кілька разів консультувалися з лікарями, обстежувалися. Один із докторських висновків вказував на причинно-наслідковий зв'язок із важкою вагітністю, яка справді мала місце.
Поступово стан нашого хлопчика погіршувався. Неспокійний сон, агресивна поведінка вдома, постійні крики, плач і непослух, у 80 % негативна відповідь, навіть наперекір своєму власному бажанню. У публічних місцях ми намагалися зайвий раз його не турбувати, а коли наступала критична ситуація, то попросту доводилося його віднести подалі аби не привертати уваги. При невиконанні його побажань, падав на землю і кричав до останнього, впадав у депресивний стан. Інколи це було схоже на епілептичні приступи.
Які тільки методи ми з дружиною не використовували... Починаючи від покарань різного роду і закінчуючи вмовляннями і поступками. Було навіть докоряв дружині, мовляв: "Бачиш, раз його послухала, виконала його забаганку, і от як він тепер свого добивається".
Від двох років Назарчик став гірше їсти, останній місяць взагалі мало їв.
Відтак останнім прибіжищем, яке б мало бути першим, стала дев'ятниця до Матері Божої Помпейської.
Вже протягом дев'ятниці ми зауважили, що дитина міняється. Останнього тижня дев'ятниці Назарчик важко захворів, і нам довелося перебувати в інфекційному шпиталі. Хоча нас виписали додому через два дні, Назарчикові таке перебування у лікарні не дуже сподобалося. Він був дуже пригнічений від білих халатів і обмеженого простору. Та недовго ми пробули на "свободі", через три дні ми знову потрапили до цього ж шпиталю у ще важчому стані. Це був останній день дев'ятниці - неділя.
Організм дитини був вкрай виснажений від майже тижневого голодування, тому було необхідно лікувати ще більш інтенсивно, одне слово - треба було рятувати. Але Мати Божа нас не опускала, а виконала свою обіцянку через три дні, коли ми повернулися додому.
Назарчик видужав і змінився дуже різко в кращу сторону. Він став активним і комунікабельним, водночас спокійним і дуже люб'язним. Він вже не падає в істерику, не кричить, а потішає всіх своїми дитячими висловлюваннями і посмішкою. Почав добре їсти і спокійно спати.
Був випадок, коли я опустив одну вервицю, яку пізніше надолужив. І в тій ситуації, було таке замішання, сумнів, чи Мати Божа прийме цю молитву. Але в розважанні про свою неміч і велич Матері Божої, я прийняв рішення молитися цю дев'ятницю до кінця, а при потребі всі наступні. І Марія в чудовий спосіб засвідчила вірність своїй обітниці.
Дякуємо Тобі, Маріє, за вислухану молитву, можливо інколи холодну і механічну...
Ми, Крив'як Юрій та Крив'як Оксана, вірні парафії Святих Верховних Апостолів Петра й Павла у Рясному-1, засвідчуємо чудо Матері Божої Помпейської 24 листопада 2015 р.Б.Заохочуємо всіх вірних не зволікати, а відбувати цю чудову дев'ятницю в різних наміреннях, аби отримати численні ласки за посередництвом Матері Божої!
Робота і наука - все випрошує Помпейська дев'ятниця
Я хочу подякувати Матері Божій Цариці Святої Вервиці з Помпеї за ласки, про які я просила і отримала завдяки відмовлянню Помпейської дев'ятниці. Рік тому, в 2014 році, я вперше прочитала про Помпейську дев'ятницю і в місяці жовтні розпочала молитву. Перших дві дев'ятниці я відмовляла в наміренні сина, були деякі проблеми у вирішенні однієї справи. Вже на другий день, коли я відмовляла 14-те розважання (це була друга дев'ятниця Помпейська) пролунав телефонний дзвінок, якого ми очікували, і надалі в нас все складалося добре, Матінка Божа день за днем подавала нам руку своєї опіки й заступництва і все потроху в одній справі вирішилося. Можливо не все одразу вирішиться, інколи нам потрібно почекати, але Мати Божа з Помпеї обов'язково вислухає наші молитви, якщо не в одному, то в іншому ми отримаємо ласки, на все потрібен час і терпіння.
Наступну дев'ятницю я розпочала в наміренні своєї дочки, яка закінчила школу і готувалась до вступу у ВНЗ, вона ще не могла добре визначитися з професією і було бажання поступати на бюджетну форму навчання. На Зелені свята, в неділю, я прийшла з церкви (була у сповіді і прийняла Святе Причастя) і відразу вирішила, що потрібно просити ласк і відмовляти наступну дев'ятницю до Матері Божої з Помпеї. Зараз моя дочка вже вступила і навчається у ВНЗ на хорошому факультеті і ще й на бюджетній формі навчання. Моя вдячність Цариці Святої Вервиці велика, її важко висловити словами. Хочу заохотити кожного до відмовляння Помпейської дев'ятниці. Мати Божа чекає на нашу молитву, а ми потребуємо стільки ласк. Моліться до Цариці Святої Вервиці з Помпеї і вірте: це молитва, яка досягає своєї мети.
Треба впасти на коліна, щоб зрозуміти
Я відмовила три Помпейські дев'ятниці до Матері Божої, просячи в різних наміреннях. Останню дев'ятницю я закінчила 7 жовтня.
Коротко розповім, що сталося. Мій тато хворів і боровся з раком, через три роки, в серпні 2013 року, він помер. Одночасно нас спіткали фінансові проблеми у фірмі, яку ми з чоловіком заснували. У 2014 році, у моєї наймолодшої сестри лікарі діагностували рак грудей. Все повернулося: лікарня, операція, хімія впродовж усього лікування. У 2015 році у моєї іншої 55-річної сестри Єлизавети теж виявили рак: коротка хвороба, смерть у червні 2015.
До того ж мій син не здав іспитів, тому залишив університет і виїхав з Польщі.
Я походжу з практикуючої католицької родини, ми завжди ходили до церкви, я молилася. Дивлячись з перспективи часу, я розумію, що не вміла молитися, а навчилася лише тоді, коли щоденно почала відмовляти Св. Вервицю. Немає значення, чи були вислухані мої молитви.
Я знаю одне - я спокійна, приймаю з покорою все, що стається в моєму житті, не борюся з подіями, як до цього. Це не легко, мій чоловік не може погодитися з ситуацією, в яку ми потрапили. Молюся за нього. Я вперше пишу свій відгук, хоча і до цього намагалася також розповідати про дев'ятницю. Вкінці цього свідчення хочу поставити питання, яке я поставила собі: Чи я навчилася б молитись, якби не всі ці події?
У моєму житті багато років панував хаос
Помпейську дев'ятницю я відмовляла втретє. У моєму житті багато років панував хаос. Я не змогла вибрати правильну дорогу. Мала проблеми вдома, на роботі. Я не знала, куди мені йти. Незабаром захворіла моя мама, в мене закінчився договір на роботі, і я впала в депресію. Я почала втрачати речі, які були для мене важливі. Відмовляючи Помпейську дев'ятницю, я вірила, що все, що зустрічається мені на життєвій дорозі має якийсь сенс і ціль. Мені було дуже важко. Молячись, я вірила в чудо. І так сталося. Моя мама почувається краще, я знайшла нову роботу. Я дуже наблизилася до Бога і тому стала добрішою. Психічно і фізично я теж почуваюся краще, дякуючи Помпейській дев'ятниці я вимолила собі ласки і до сьогодні дякую Марії за дари, які я отримала. Я й надалі працюю над собою, бо хочу бути ще кращою і прагну віддячити Матері Божій за те, що Вона мені подарувала.
Чи вірила я до кінця, що вдасться?
Хочу поділитися з вами своїм пережиття, пов'язаним із Помпейською дев'ятницею. Я почала молитися цю дев'ятницю дуже несподівано і не вірила, що мені вдасться закінчити. Раніше я мало молилася, навіть одного десятка вервиці щоденно я не могла відмовити, але намірення було таке важливе, що я мусила спробувати. Чи вірила я до кінця, що вдасться? Швидше ні, я мала багато сумнівів. "Якщо я не спробую, то не переконаюся", - подумала я собі. Молитва мені йшла дуже важко: хаос, розсіяння, втома, несподівані гості, було багато всього, але я витримала. І незважаючи на те, що моя молитва не задовольняла мене(часто булла недбала) я повин- на сказати, що Марія вислухала мої прохання. Це була перша в моєму житті дев'ятниця. Зараз я відмовляю третю (дві одночасно), адже кожен з нас має стільки важливих намірень. Раджу кожному! Довіртеся!
Дивовижна сила Вервиці
Моє знайомство з вервицею почалося не так давно. Я почала відмовляти дев'ятницю 3 вересня. Раніше, до цього я всього кілька разів відмовила вервицю. Потроху я почала читати про дев'ятницю, свідчення інших осіб і вирішила почати дев'ятницю за навернення мого чоловіка.
Колись вервиця була для мене важкою молитвою, я дуже мучилася під час відмовляння, я не вміла зосередитися і вже на початку молитви я думала, як швидше її закінчити. Кожне моє починання через кілька днів завершувалося провалом, однак цього разу було по-іншому.
Кілька днів перед тим, як розпочати дев'яницю я звернула увагу на те, що мені досить непогано йде молитва і вирішила-таки почати. Прохальна частина пролетіла, а я була здивована, що так несподівано почала знаходити час для Матері Божої. Кожної хвилинки, коли син засинав(тоді він мав п'ять з половиною місяців)я діставала вервицю. Гірше було коли я дійшла до подячної частини. Бувало, що всі вервиці я відкладала на кінець дня, бувало, що втомлена я засинала і прокидалася через 2-3 години, щоб продовжити. На щастя, мені вдавалося відмовляти дев'ятницю кожного дня.
Дивовижна сила вервиці. Тоді коли мені було найважче, коли була напівспляча і так не хотілося підніматися з ліжка, коли таки вставала - все це зникало, раптово хотілося молитися, я отримувала силу і бажання відмовляти одну частину за іншою. Це було щось несамовите! Ця молитва плила, якби не мала кінця. Незважаючи на те, що я молилася за чоловіка, Мати Божа почала змінювати мене, Вона звільнила мене від недобрих думок, які з'являлися на молитві.
Після відмовляння дев'ятниці багато чого змінилося. Я дякую Марії за те, що звільнила мене від цих думок, що Вона покращила наші стосунки з чоловіком, за те, що вервиця стала для мене щоденною необхідністю, за те, що коли відмовляю вервицю, відчуваю спокій і тепло, за те, що відчуваю Її опіку наді мною. Дякую, Маріє, за те, що дала мені сильну зброю - вервицю, за допомогою якої можу перемогти будь-що.
Дякую Тобі, Маріє!
Я закінчила вже п'яту Помпейську дев'ятницю. Відколи я почала її відмовляти, то не роблю перерви. Багато людей пише, що ця молитва робить нас залежним. Моєю мрією є бажання відмовляти її до кінця життя. Я не можу сказати, що потрапляю в екстаз, є дні кращі, є гірші, коли на молитві блукаю думками мого життя, але кожного дня я прокидаюся о четвертій тридцять і беру в руки вервицю. Після двох частин - я можу спокійно починати свій день.
Так багато за що треба молитися. Дякуючи молитві, я відчуваю, що мені нічого не бракує, я погоджуюсь з Божою волею, щодня відчуваю Божу присутність, не панікую, якщо щось трапляється. Гірше, коли проблеми стаються у моїх дітей. Часто відмовляючи вервицю, я усвідомлюю, що Бог є моїм батьком і батьком моїх дітей і все, що трапляється, має свою мету. Досвід повинен нас зміцнити і збагатити життєвою мудрістю.
Свої дев'ятниці я відмовляла за оздоровлення душі і тіла моїх близьких. Я не можу сказати, що всі проблеми зникли, але теж не можу сказати, що я не бачу плодів молитви. Я знаю, якщо молимося за звільнення від злого або навернення, треба озброїтися терпеливістю. Багато людей свідчать, що це може тривати кілька років. Я дякую Марії та Ісусу за кожну зміну на краще, за кожну потіху. Я багато не розумію, але знаю, як багато дарів я отримую з Неба.
Я дуже довіряю, що повне оздоровлення наступить, коли настане час. Знаю також, що сила молитви полягає на повній довірі, тому надалі мушу над собою працювати. Мушу визнати, що тримаючи вервицю в руці, я усвідомлюю скільки я винна Богу за безмір ласк, які я отримала. Також хочу поділитися тим, що вже кілька разів уві сні хтось просить мене про молитву. Це дає мені багато тем для роздумів і бажання далі шепотіти "Богородице Діво".
P.S.
Хто одержить за допомогою Помпейської дев'ятниці вимолювану ласку, хай на знак подяки Цариці Святої Вервиці і для поширення набожності до Неї напише про це до редакції ГКТ (електронна пошта: о.andrij@ukr.net)або передасть священикові на парафії опис отриманої ласки.