У Європі та Сполучених Штатах Америки католицькі школи існують віддавна, здебільшого там вони користуються популярністю через високу якість освіти, а в деяких країнах - навіть отримують пряме державне фінансування.Тема заснування католицької школи для традиціоналістів України неодноразово поставала в середовищі традиційних родин і священиків Братства Св. Йосафата. Та тепер до цієї теми можна звернутися серйозніше, оскільки від 2 червня 2015 року релігійні організації в Україні мають право засновувати навчальні заклади - дитсадки, технікуми, позашкільні заклади, школи й університети, які будуть ліцензуватись і надавати освіту державного стандарту. За це довгоочікуване історичне рішення у Верховній Раді проголосували 237 парламентарів. Щоб видавати документи про освіту, навчальні заклади повинні одержати ліцензію, виконувати державну програму і, як доповнення, мають право створювати свою виховну систему. Наші читачі слушно подумають, що закон - це добре, але ж наскільки непросто (принаймні у фінансовому плані) заснувати таку школу. Тому для початку не завадить подумати, чи узагалі потрібна нам, вірним Святої Традиції УГКЦ, католицька школа. Відповісти на це питання люб'язно погодилася пані Віра Цікало, вчитель християнської етики школи міста Новояворівська, педагог з багаторічним досвідом, яка водночас є однією з найактивніших вірних Традиції. Наша розмова відбулася 26 липня цього року після Святої Літургії в наміренні родин у Рокитному.
- Пані Віро, змалюйте, будь ласка, моральне обличчя сучасної державної загальноосвітньої школи. Чи є необхідність засновувати школу католицьку і чим вона має відрізнятися від існуючої?
- Наведу декілька прикладів зі шкільного життя. Я на уроках християнської етики розповідаю дітям про Бога, батьки вдома або згадують інколи про Нього, або й ні, до церкви також ходять не всі. А на урок біології чи історії приходить вчитель і розповідає, як світ створився сам собою. Тоді в голові дитини є дві різні думки, і вдома батьки повинні їй все пояснювати. Діти дуже розумні, вони ставлять багато мудрих запитань, і ви, батьки, мусите давати на них продумані відповіді. У католицькій школі відповіді на ці питання давали б вчителі. Вчитель біології міг би навести різні гіпотези походження світу, а вкінці би сказав, що все це є лише гіпотези, а тоді б навів достатньо аргументів, які би спростували ті помилкові припущення.
Треба сказати, що вчителі з нашого покоління соромляться говорити, що вони є віруючими. Наприклад, вчитель фізики постійно захоплюється Божим творінням, розуміє, що Господь дуже мудро сотворив світ, що якщо на долю секунди Він перестане ним опікуватися, все просто зникне. А я запитую: "А ви кажете про свої спостереження дітям?" Відповідає: "Кажу". - "А що ви вкінці кажете?" - "Та кажу: "Як то природа все мудро сотворила!" Звичайно, що після такої науки дитина губиться. Наші діти мусять чекати, поки вчителі дозріють до мужності казати правду, що все кругом є створене Богом. Кожен кабінет у католицькій школі мав би мати вислови відомих вчених: фізиків, математиків, поетів, які вірили в Бога. Бо в дітей закладений стереотип, що науковці - невіруючі.
Візьмімо, до прикладу, урок літератури. Є багато творів, які можна по-різному трактувати. Ніхто не змусить вчителя, нейтрального до релігії, трактувати якийсь твір по-християнськи. Невіруючий вчитель так розтлумачить дітям твір, що вони прийдуть додому дезорієнтованими в християнських заповідях. Вчитель наведе різні філософські думки, а дитина запам'ятає, що вчителька казала, що і так, і сяк можна робити. А вчитель католицької школи в кожному творі знайде християнське вирішення проблеми.
Коли школярі приходять на урок християнської етики і чують, що й учителі говорять про Бога, то утверджуються у вірі, і це дійсно потрібно дітям. Але цього не достатньо, бо урок християнської етики тільки раз на тиждень і часто не в усіх класах. В Україні триває боротьба проти цього уроку, нам кажуть не ставити оцінок за знання предмету, уроки виносять поза розклад, коли діти вже фізично виснажені. Але ви, батьки, повинні знати, що є закон, який вказує, що моральний предмет має бути від першого до одинадцятого класу, мінімум годину в тиждень. Все залежить від директора вашої школи. Якщо директор невіруючий, він запровадить предмет "Курси мас-медіа" або просто "Етика", де будуть говорити про добро, але не скажуть, від кого воно походить. Після очікуваної освітньої реформи батьки будуть мати великий вплив на школу. Наші батьки не звикли, що вони можуть впливати на освіту. Вони мають право вносити пропозиції щодо викладання предметів духовного циклу, і якщо буде достатньо підписів, то жоден директор не має права не послухати батьків. Тому, якщо у ваших дітей немає духовного предмету, то може зібратися ініціативна група батьків та вимагати внесення такого уроку до програми. Цей предмет діти дуже люблять, бо він легко дається всім учням: і тим, які добре вчаться, і тим, які слабші у навчанні.
Розкажу вам, яка ситуація в школі. Вчителеві поставлять найвищу оцінку за проведений урок, якщо кожна дитина висловила свій погляд. Але, як наслідок, всі залишаються при своїй думці. У програмі із літератури у старших класах є глибоко моральні твори, після їхнього аналізу вчителі дітям кажуть: "Ви так думаєте, ви маєте право на таку думку". Вчитель у католицькій школі позбирав би всі думки, а потім навів би аргументи і переконав: "Ви, діти, ще маєте замало життєвого досвіду, тому так думаєте". А сам підвів би їх до Божої Заповіді.
Думка вчителя є дуже вагомою для дитини. Розповім історію про те, як одна мама була одночасно і вчителем своєї дитини. Дитина дуже швидко зробила домашнє завдання і каже до мами: "Я вже все виконала". Мама каже: "Піди напиши ще три речення". А дитина у відповідь: "А Марія Степанівна (так звали маму) казала зробити тільки це". Авторитет вчительки в цей момент переважив авторитет мами.
У державних школах є також вчителі-атеїсти, вони ніколи не є нейтральними, а завжди войовничі, вони люблять принижувати дітей. Таких загроз ми можемо уникнути, коли матимемо свою традиційну католицьку школу.
Батьки повинні контролювати всі виховні процеси в школі, повинні тримати руку на пульсі. Я не проти Європи (в сенсі порядку), але в сенсі виховання звідти до нас іде багато аморальних тенденцій. Наприклад, їде група людей (чи то вихователі, чи педагоги, чи волонтери - ми не знаємо), які кажуть: "Ми хочемо провести тренінги у вашій школі". Завідуючий, не вникаючи, дозволяє, і вони приходять у клас. Переважно це симпатичні люди, які вміють гарно говорити і бавитися з дітьми. Ті ігри найчастіше є просто хитрим прикриттям якогось аморального заняття. Одного разу до мене прибігає похресниця (вона ходить до нашої церкви) і розповідає: "Вони таке показували, що мені хотілося залізти під стіл". А то, виявляється, був урок статевого виховання.
Коли ви віддаєте дитину в школу, то укладіть з класним керівником дитини домовленість про те, що чужі люди не мають права втручатися у виховання ваших дітей. Коли ви ведете дітей у світську школу, то не розпорошуйтеся, щоб ви могли створити ядро батьків-католиків, добре, якщо ви маєте вчительку вашого духу. Багато молодих батьків страшно хвилюються за навчання, але, як християни, ми повинні розуміти, що на першому місці є виховання.
Ви всі знаєте, як школярі говорять, вживаючи нецензурну, лайливу лексику. Наведу приклад, як я борюся з такими словами в школі. Я кажу дітям: "У мене моральний предмет, як я можу ставити вам високу оцінку, якщо ви вживаєте у своїй мові нецензурні слова?" Коли я виставляю оцінки, вони мені самі чесно кажуть: "Знімайте один чи два бали, бо я матюкався". Знаю, що в класі є 5-7 дітей, які не матюкаються. Одному відміннику, який страшно матюкався (про це говорив весь клас), зняла два бали, і з 11 залишилося 9, втрачає звання "відмінник". Мама йде до директора і каже про мене: "То не її справа, що моя дитина матюкається". За законом я не маю права за мораль знижувати оцінку. Директор так мені й сказав, що це ледь не судова справа. Бачите, я тій мамі пробую допомагати перевиховувати сина, а вона каже: "Нехай собі матюкається". Що ми можемо зробити, якщо є такі сім'ї. За 25 років я не мала таких випадків, ні одна мама не противилася, навпаки, навіть дякували. Ось така ситуація в школі.
Тому коли я вперше почула про ідею заснування в нас традиційної католицької школи, то дуже зраділа й подумала: "Боже, дай мені там викладати на волонтерських засадах хоч пару годин у тижні".
- Існує думка, що віддаючи дитину в католицьку школу, батьки її ізольовують від світу, і це може створити проблеми в майбутньому, коли їй доведеться навчатися у виші, а згодом і працювати у некатолицькому середовищі?
- Навчаючись у католицькій школі, діти отримують своєрідне щеплення, що виробить імунітет, який їм буде необхідний у дорослому віці. Я б не сказала, що вони будуть ізольованими, адже дитина не цілий день проводить у школі. Ці діти могли би бути серед своїх однолітків маленькими місіонерами. Цей світ є такий напористий і наглий, що він вашу дитину знайде скрізь. Вбережіть її від того зла принаймні тоді, коли вона формується. Коли дитина сформується, тоді вона сама даватиме собі раду. Якщо б я зараз була молодою мамою, переді мною не поставало б таке питання, я, не вагаючись, віддала би дітей саме у католицьку школу.
- Деякі батьки бояться, що їхня дитина, навчаючись у католицькій школі, буде "білою вороною" серед однолітків, дуже відрізнятиметься від інших, і це може травмувати її психіку.
- Якщо ви хочете мати дитину-християнина, то мусите бути готові до того, що вона буде відрізнятися від інших. Але цього не варто боятися, слід просто підготувати дитину до того, що її чекає. Думаю, що дитину, яка навчається у католицькій школі, будуть ставити в приклад, казатимуть, що то є добра, вихована, ввічлива дитина.
Я, як вчитель, відчуваю дух класу. Коли заходжу в клас, в якому є більше добрих дітей, мені в ньому тепло, а в іншому класі, де є більше агресивних дітей, мені холодно, і тоді потрібно більше часу, щоб створити там відповідну духовну атмосферу. Наприклад, у нас в школі є клас, де першою вчителькою була наша парафіянка - п. Леся Демус. Уявіть собі, я ще не встигла ввійти до кабінету, а учні вже стоять і моляться, без учителя... Усі кажуть, що з цими дітьми є тепло. Ось яке значення має виховання у школі.
- На цей час католицької школи, на жаль, ще не маємо. Чим керуватися батькам, які вибирають школу для дитини зараз? Надати перевагу тій школі, де дають, за відгуками, кращий рівень знань, чи тій, де вчителями є парафіяни традиційних парафій? Чи зможуть ті декілька вчителів суттєво вплинути на формування дитини?
- Уявіть, що перед вами дві вчительки: одна - наша парафіянка, вчителька сумлінна, на своєму місці, але, можливо, вона не народний вчитель, скромна, не вміє себе подати. А в іншій школі є вчителька зі званнями, вона може відсіювати слабших дітей, щоб її клас був успішнішим. З одного боку - народний вчитель, з іншого - звичайна вчителька-християнка. Виберіть вчительку-християнку. Подумайте, що для вас важливіше: велика освіта чи добре виховання. Близько 90% батьків думають про вищі школи для своїх дітей. Велика освіта буває така, що забувають про батьків. Якщо в дитини буде прищеплена жива віра, страх Божий, то вона буде старатися добре вчитися, буде боятися лінощів. З досвіду бачу, що ті, хто не дуже добре вчився в школі, в житті є добрішими. Є такі відмінники, які через місяць після закінчення школи не вітаються, відвертають голову. Виявляється, що вони вчителя не поважали, а просто використовували, одягаючи маску пристойності. А пізніше гординя зробила свою чорну справу. Дуже рідко буває так, що дитина і розумна, і духовна, і любляча.
Уявіть собі, що ваша дитина потрапляє в клас до світської вчительки, яка йде в ногу зі світом. Якщо вас, побожних батьків, у класі буде меншість, вас просто ігноруватимуть. Вас чекають випускні вечори в барах під час посту. Різні імпрези нібито для дітей, які там до першої години ночі засинають на стільцях, а батьки хочуть забав, розкоші та розваг. Тепер навіть, коли дитина закінчує вчити "Букварик", то батьки святкують до ночі в барі. Вас також чекає придбання дорогих подарунків вчителям. Пам'ятайте, що тоді чинить гріх не тільки вчитель, який бере подарунок, а й ті, які дають.
Батьки люблять осуджувати вчителів, але забувають, що самі є спокусниками.
- Для постання католицької школи на наших теренах потрібні великі кошти. Яким, на ваш погляд, має бути фінансування такої школи?
- Усі розуміють, що, як і за кордоном, це буде приватна школа, навчання в якій оплачуватимуть батьки. З цим треба бути дуже обачним. Моя подруга працювала в приватному ліцеї. Там навчаються діти різних батьків. Багаті є меценатами, спонсорами школи, їхні діти відчувають, що вони є оплачуваними, золотими дітьми, і тому ведуть себе жахливо. Моя подруга, моральна, побожна жінка, яка сумлінно працює, добре готує дітей до вступу, змушена була покинути роботу в ліцеї. Там панує вседозволеність, розхлябаність. Тому про фінансування традиційної католицької школи має дбати ціла парафія, а не тільки батьки. Бажано, щоб ніхто не знав, хто оплачує менше, а хто більше. Добре було б якби існував рахунок, на який вже тепер можна було б жертвувати кошти на будівництво католицької школи. Думаю, що обов'язково знайдуться молоді люди, бізнесмени, які ще, можливо, не створили сім'ї, але хочуть вкласти свої кошти у добру справу, у майбутнє для своїх дітей. Будьмо хоч трішечки далекогляднішими, вкладаючи вже зараз свою лепту у таку вартісну і нагально необхідну будову.
- Знаємо, що ви організовували конференцію у своїй школі для старшокласників на тему дошлюбної чистоти. Чи потрібні такі заходи молоді? У який спосіб Церква може співпрацювати зі школою?
- На цій конференції, на яку запросили психолога та священика зі Священичого Братства Св. Свящмуч. Йосафата, намагалися донести молодим людям, наскільки нищівною для них є втрата чистоти. Ця конференція допомогла багатьом, і вчителям, і учням, задуматися над своїм життям. Я одну дівчинку після закінчення школи питаю: "Як потрібно поводитися перед шлюбом?" А вона мені відповідає: "Віро Дмитрівно, ви ж на конференції нам все розказали, ми все знаємо".
Ми організовували ще одну конференцію "Лихе слово губить душу". Говорили про погані слова з точки зору медицини, історії, духовності... Така праця є дуже потрібна. Школа, і взагалі українська освіта не мають концепції виховної роботи. Ви, як спільнота традиційних католицьких сімей, можете організовуватися, запрошувати духовних осіб і співпрацювати зі школами, щоб допомагати вчителям морально виховувати дітей.
- За вашою ініціативою у Шклі постав біг-борд, на якому щоразу з'являється соціальна реклама в католицькому дусі, спрямована то проти абортів, то проти шкідливих звичок. Чи люди реагують на такі послання? Чи бачите ви плоди своїх старань?
- Така реклама є дуже потрібна. До речі, щит висить цілий рік. А за законами природи (дощ, вітер і сніг руйнують зображення) він мав висіти максимум два місяці. Мені Бог усіх плодів не покаже, звичайно. Інакше б я загордилася. Але про один випадок знаю. Жінка йшла робити аборт і перед очима побачила такі слова: "Скажіть моїй мамі, що я хочу жити!" Зворушена до глибини душі, вона повернулася додому і народила дитину, і дуже її любить. Вона про це розповіла подрузі, так і я дізналася. А скільки історій ми не знаємо... Навіть, якби не було більше плодів, то й одне врятоване життя варте тих старань.
Підсумком усіх давніших розмов про можливість заснування традиційної католицької школи в Україні завжди був заклик до щоденної молитви в цьому наміренні, щоб Бог благословив цю справу. Це найголовніше, бо без цього нічого не буде. Тому хай кожен покладе свою молитовну лепту в наміренні традиційної католицької школи. Цього разу, щоб не бути голослівними та не будувати школу лише на словах, традиційні родини вирішили почати збір коштів для заснування католицької школи на Львівщині. Власне готовність вірних Святої Традиції УГКЦ жертвувати свої кошти для цієї справи і буде підтвердженням того, що католицька школа для наших дітей є необхідна вже тепер. Запрошуємо усіх людей доброї волі складати свої пожертви в українській валюті на розрахунковий рахунок Львівської обласної фундації імені Григорія Хомишина або в готівковій формі священикам Братства Св. Йосафата. Реквізити для зарахування коштів:
Назва отримувача: Львівська обласна фундація ім. Григорія Хомишина
№ рахунку: 2600840171
Код отримувача: 25246564
Банк отримувача: ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
МФО 380805
Призначення платежу: на будівництво традиційної католицької школи
Особливості навчання в традиційних католицьких школах на Заході:
- високий рівень освіти, учні перемагають в олімпіадах, випускники навчаються в провідних вишах світу;
- відсутність проявів деморалізації молоді (нескромного одягу, наркотиків, порнографії...);
- додаткові заняття: філософія, теологія, мови та ін. (дозволені та рекомендовані Церквою);
- щоденна Свята Літургія;
- катехиза (щодня або через день), яку проводять священики;
- духовні отці є завжди доступні й допомагають дітям вирішувати їхні проблеми;
- переважно є гуртожиток для дітей, які приїжджають здалеку;
- школи - приватні, тому навчання оплачується за кошт батьків, але керівництво бере до уваги фінансові можливості кожної окремої родини.