Десь два роки тому мене запросили на Яворівщину посвятити нове помешкання. Тоді ж, між іншим, з’ясувалося, що ця молода успішна сім’я має ще одну, можна сказати, найважливішу проблему: живуть разом уже дев’ять років і не мають дітей…
Це надзвичайно важка ситуація, коли є матеріальні блага і спільне бажання обох членів подружжя мати дітей, а їх немає. Такі випробування для сім’ї дуже непрості і мають деколи негативні наслідки. Часто буває, що сім’я, поклавши велику довіру на Господа Бога і Матір Божу, не отримує плодів своєї молитви, свого благання. Тоді одні розчаровуються у вірі, перестають ходити до церкви на Богослужіння, молитися, інші розлучаються, деякі втрачають сенс і радість життя, замикаються у собі. Ображені на весь світ, люди в такій ситуації впадають у страшну депресію, дехто спивається, дехто зважується на усиновлення дітей. Передбачити, яку дорогу обере бездітна сім’я, надзвичайно складно. Часом трапляються такі великі радикальні зміни в житті такихилюдей, що їх важко опісля впізнати і ствердити, що цеита сама сім’я, яку ми знали 5 чи 10 років тому…
Отже, після посвячення будинку господаріизапросили на обід і при спілкуванні розповіли про своїинайбільші випробування, тривоги, переживання… У таких випадках священик заохочує сім’ю до молитви, до практикування різних набожностей. Здебільшого я раджу відбувати Велику Обітницю до Пресвятого Ісусового Серця, а зі свого боку обіцяю молитися за них, заохочуючи при цьому їх також до молитви до Матері Божої Потіхи. Однією з причин, що пам’ятав про проблеми і віддав цю сім’ю в опіку Матері Божої Потіхи, була та, що мама дітей, які не мали потомства, тільки нещодавно почала брати участь у традиційних Богослужіннях. Часто буває, що люди бігають по різних християнських спільнотах, церквах, монастирях, ходять до різних рятівників (екстрасенсів, ворожбитів, «цілителів»), шукаючи допомоги. Така біганина дуже негативно впливає на духовне життя людини, а в кінцевому результаті провадить до безвір’я. Для мене як священика було дуже важливо, щоб ця сім’я була вірна Святій Унійній Традиції, а також отримала від Богородиці ту духовну потіху, на яку так очікувала й сподівалася. Хоч свята віра вчить, що християни мають приймати волю Божу такою, яка вона є, без бунту, незадоволення, однак це не так легко для людей, які не мають духовної глибини.
Намірень на молитву до Матері Божої Потіхи завжди багато, і вони різні. Але завжди, стоячи перед образом Богородиці, вголос чи в думках поручаю Марії всі людські проблеми, болі, смутки і переживання. Кожного дня від самого початку пандемії ми заносимо спільну молитву на вервиці в усіх інтенціях, які нам відомі, і в особистих інтенціях вірних, які єднаються з нами в спільній молитві через Інтернет.
Інтенцій, які подають вірні, стає все більше і більше, особливо тепер, коли в Україні іде війна, але й голос наших благань стає все сильнішим і сильнішим: «Потішай нас неустанно, Діво, Божа Мати!»
На відпустовій Святій Літургії в Яворові бачив маму, але не насмілився підійти й запитати, як там справи, чи є якийсь духовний поступ. Не хотілося отримати негативну відповідь: «Все, як було, без змін». У суботу, 20 серпня ц. р., була організована проща вірних Святої Унійної Традиції на Ясну Гору до Гошівської Богородиці. Надворі біля фігури Пресвятої Богородиці ми зустрілися віч-на-віч з мамою дітей, які не мали потомства. При спілкуванні несподівано довідався, що вона вже є бабусею, хоча ця дорога була дуже важкою і виснажливою. На Святий Вечір діти прийшли до мами й заявили, що не можуть більше зволікати, тому готуються до штучного запліднення.
Це маму ще більше вразило і засмутило, вона ще ревніше почала молитися і просити заступництва Пресвятої Богородиці, і її молитва була вислухана. Сьогодні вони всі щасливі і радісні, тож дякують Господу Богові та Пречистій Діві Марії за новонароджену дитинку. Дивні діла Твої, Господи! Пресвятая Богородице, помагай усім християнам!
