Пастирський лист кардинала Джузеппе Сірі
(Про нескромність в одязі і її наслідки)
Майже 50 років минуло з часу написання цього Пастирського листа – глибокого, виваженого, застерігаючого, провісницького. Ось і настала епоха, “позначена невизначеністю, недосконалістю і двозначністю”, яка неминуче мала настати внаслідок порушення природних прав, як і пророкував правдивий Пастир. Пастир, який не дозволяв собі спати на варті людських душ.
До духовенства
До всіх сестер-катехиток
До улюблених синів з Католицької Акції
До вихователів, які прагнуть правдиво передавати Християнську Доктрину
Одночасно з першими ознаками цьогорічної пізньої весни спостерігаємо певне зростання в уживанні чоловічих строїв з боку дівчат, жінок і навіть матерів родин.
До 1959 року таке вбрання означало зазвичай туриста, нині ж здається, що значна кількість дівчат і жінок із самої Генуї вибирається на екскурсії вбраною у чоловічий одяг (штани). Популяризація цього роду звичаю наводить на поважні роздуми, тож просимо тих, до кого скерована ця Нота, звернути на цю проблему всю увагу, на яку вона заслуговує в очах кожного свідомого своєї відповідальності перед Богом. Прагнемо перш за все дати виважену моральну оцінку щодо теми носіння чоловічого вбрання жінками. Таким чином, наші думки стосуються виключно питання моральності.
По-перше, якщо йдеться про накриття тіла жінки, не можна сказати, аби носіння жінками чоловічих штанів було такою значною провиною проти скромності, оскільки вони з певністю закривають більше жіночого тіла, ніж сучасні суконки. З другого боку, все-таки одяг, аби він був скромним, мусить не лише закривати тіло, а ще й до того не облягати його дуже. Щоправда, більшість жіночих строїв облягають сьогодні тіло щільніше, ніж штани, які можуть бути і де-факто є щоразу більше облягаючими, що створює не менше поле для побоювань, ніж надмірне експонування тіла. Тому ми не можемо оминути тут також проблему нескромності.
Є ще один аспект носіння штанів жінками, який видається Нам набагато серйознішим. Вживання чоловічого вбрання жінками ударяє перш за все по них самих. По-перше, воно змінює властиву їм жіночу психіку. По-друге, впливає на ставлення до чоловіка і псує стосунки між статями. Вражає врешті жінку як матір – нівелюючи її гідність в очах дітей.
Кожен із цих пунктів слід старанно розважити.
Чоловічий одяг змінює психіку жінки
Приводом, який схиляє жінку до носіння чоловічого одягу, є завжди бажання наслідувати, а радше конкурувати з чоловіком, який вважається сильнішим, менш сором’язливим і більш незалежним. Ця мотивація ясно засвідчує, що чоловічий одяг є у цьому випадку явним проявом внутрішнього прагнення: “бути, як мужчина”. Проте відколи існує людина, одяг, який вона носить, завжди накидає і формує її поставу, рухи і поведінку таким чином, що він, ніби будучи зовнішньою маніфестацією, все ж впливає внутрішньо, нав’язуючи певну особливу ментальність.
Додаймо, що явище носіння жінкою чоловічого одягу пов’язується завжди меншою чи більшою мірою з відкиданням її власної жіночості – мовби вона була чимось нижчим і гіршим, в той час, як вона є лише чимось відмінним.
Наведених приводів, до яких долучаються ще й багато інших, досить, аби зрозуміти, на яку велику небезпеку наражаються жінки, легковажно вбираючись у чоловічий одяг.
Носіння чоловічого одягу жінками спричиняє порушення правильних стосунків між статями
Коли стосунки між обома статями змінюються разом із дозріванням, інстинкт взаємного притягання стає домінуючим.
Основним збудником цього притягання є відмінність статей, які взаємно доповнюються. Якщо ця “відмінність” стане менш очевидною через усунення одного з її зовнішніх проявів і, що йде за цим, через ослаблення притаманної даній статі психічної структури – результатом буде усунення фундаменту, на якому базувалися дотеперішні стосунки.
Проте наслідки будуть ще далекосяжнішими. У парі із взаємопритяганням статей іде, так само природно, почуття сорому, яке утримує інстинкт на повідку. Воно породжує повагу і почуття здорового остраху перед усім, що могло б підштовхнути інстинкт до будь-яких неконтрольованих дій. Зміна строю, який через свою відмінність декларує обмеження натури, а також зміцнює її захисні імпульси, означає де-факто знівелювання цих обмежень і послаблення інстинкту сорому. Коли, отже, природна реакція сорому занепадає, ослаблена через брак зовнішніх гальм, стосунки між статями поступово деградують до рівня чистої чуттєвості, що супроводжується цілковитим браком взаємоповаги. Досвід показує, що коли жінка добровільно зрікається атрибутів своєї статі, її захисні механізми стають розрегульованими, а злі нахили отримують додатковий імпульс.
Чоловічий одяг нівелює гідність матері в очах дітей
Усі діти від природи є чутливими до гідності матері. Аналізуючи перші духовні кризи періоду, який передує їхньому вступові у доросле життя, ми бачимо, як дуже важить у цей час гідна поведінка матері і її почуття добропристойності. Вразливість дітей на такі речі дуже загострена. Дорослі, вже це перейшовши, скоро забувають про ці справи. Якщо ж ми сягнемо пам’яттю назад – то пригадаємо суворі вимоги, що їх інстинктивно ставлять діти до своїх матерів, а також глибокі і часом страшні реакції, які пробуджуються в них під впливом нескромної поведінки батьків.
Багато пізніших драм мають своє коріння у тих перших переживаннях раннього дитинства. Дитина може не знати понять наготи, фривольності чи невірності, проте вона має шосте чуття, яким пізнає ці явища, що завдають їй страждань і глибоко ранять душу.
Все це схиляє нас до трактування цих проблем з належною серйозністю, незважаючи на те, що більшість не зауважує безпосередніх наслідків носіння чоловічого одягу жінками.
Фундаментальні зміни в жіночій психіці згодом неминуче призводять до знищення родини, подружньої невірності, занепаду любові, а в наслідку відбиваються на всьому суспільстві. Це правда, що деструктивні ефекти носіння невластивих строїв можуть бути малопомітними у короткому відтинку часу. Однак слід пам’ятати, що деякі процеси відбуваються повільно, ослаблюючи, ранячи і деморалізуючи.
Чи можна тепер уявити якісь нормальні стосунки між чоловіком і жінкою при таких глибоких змінах у жіночій психіці? Чи можливе за такої ситуації справжнє виховання дітей, яке вимагає величезної делікатності, на що впливає так багато важко вловимих елементів і в якому інтуїція матері та її інстинкт відіграють велику роль, особливо в тому першому вразливому періоді життя? Що ті жінки будуть спроможні дати своїм дітям, якщо внаслідок тривалого носіння чоловічого одягу їхньою головною амбіцією стала конкуренція з чоловіком коштом відмови від вимог і рис, притаманних її статі?
Чому, запитаймо себе, відколи існує людина, а радше відколи вона веде цивілізоване життя, незалежно від епохи і місця, завжди і всюди ми стикаємося з розрізнюванням суспільних функцій обох статей? Чи не можемо в цьому зауважити пряме свідчення права, яке зобов’язує весь людський рід? Підсумовуючи, скажемо: всюди, де жінки носять чоловічий одяг, у віддаленій перспективі будемо мати справу з порушенням природного ладу.
У цій ситуації всі особи, які займають відповідальне становище, мають пробудити в собі правдиве усвідомлення застороги, яке є сигналом тривоги в умовах загрози.
Скеровуємо це нагадування до всіх парафіяльних священиків взагалі, а до сповідників зокрема, до членів католицьких товариств, до всього духовенства, а особливо до сестер-катехиток. Щоб протистояти загрозі, всі повинні це усвідомити. Це усвідомлення є сьогодні найважливішою справою. Відповідних заходів слід вжити вчасно, і ніхто хай не радить нам іти на поступки перед лицем нібито неминучих змін, які є наслідком природної революції людства і т. д.!
Люди можуть вибирати, оскільки Бог дав їм досить багато свобод, але основоположні межі природи і не менш важливі обмеження, що випливають із Вічного Права, ніколи не змінювалися, не зміняться ані зараз, ані в майбутньому.
Існують зв’язки, які можна намагатися порвати або їх прийняти, але цей вибір закінчиться разом зі смертю; існують обмеження, які порожні фантазії філософів можуть висміяти і не трактувати серйозно, але які мстяться нещадно тим, які проти них виступають.
Історія через тривожні приклади з життя і упадків народів засвідчує, що наслідки кожної спроби порушення людської природи раніше чи пізніше обертаються катастрофою.
З часу виникнення діалектики Гегеля нас годують пустими фантазіями, які більшість людей привласнюють собі, хоча б лише пасивно. Проте природа, правда, як і право, що з них випливає, залишаються незворушними, трощачи простачків, які наївно вірять у можливість радикальних і глибоких перемін людської натури.
Наслідком таких порушень прав природи є не моделювання і створення Нової Людини, а хаос, непевність, лякаюча черствість душ і вражаюче зростання кількості життєвих банкрутів, навіть не зауважених загалом, занурених у смуток, нудьгу і відкинутість. Наслідки порушення незмінних норм знаходимо в розбитих родинах, несподіваних смертях, старих людях, полишених напризволяще, у цілеспрямовано розбещуваній молоді, а врешті – у душах, занурених у розпач, які відбирають собі життя. Усі ці людські трагедії виразно засвідчують, що Божий план не допускає жодних модифікацій і не достосовується до облудних ідей так званих філософів.
Як ми вже зазначили, тих, до кого звернена ця нота, просимо сигналізувати про небезпеку. Вони самі знають, що мусять говорити, починаючи від малих дівчаток, які ще сидять на колінах матерів.
Вони знають, що мусять без перебільшення і фантазії окреслити, в якому періоді можна толерувати чоловічий одяг у жінок як загальну засаду. Знають, що не можна їм бути такими слабкими, щоб хтось міг подумати, що вони заплющують очі на звичай, який прослизнув незауважений і руйнує моральні фундаменти всіх інституцій.
Вони, священики, знають, яку позицію слід зайняти в конфесіоналах: з одного боку – не вмовляючи тяжкої провини в кожному випадку, а з другого – все ж виявляючи щоразу принциповість і рішучість. А надто слід зрозуміти потребу прийняття спільного способу дій, підтримуваного братерством всіх людей доброї волі з тим, аби спорудити справжню греблю перед повінню, що наближається.
Ті з вас, які в той чи інший спосіб несуть відповідальність за душу, розуміють, як корисно мати в цій боротьбі союзників серед людей культури, засобів масової інформації і серед виробників. Позиція будинків моди, відомих проектантів і представників легкої промисловості, зокрема з виготовлення одягу, має тут ключове значення. Мистецьке чуття, елегантність і добрий смак у поєднанні зможуть дати відповідне і гідне розв’язання, вказуючи, який стрій був би відповідним для жінки під час їзди на мотоциклі, при виконанні тих чи інших гімнастичних вправ або під час праці. Річ у тому, щоб дотриматися скромності, яка б відповідала незмінній суті жіночості: жіночості, яка більше ніж щось інше для кожної дитини буде завжди пов’язана з образом матері.
Не заперечуємо, що сучасне життя створює проблеми і ставить вимоги, не раз невідомі нашим предкам. Однак ми стверджуємо, що є речі вартніші охорони, ніж недовготривалі моди, а кожна інтелігентна особистість, обдарована розважливістю і добрим смаком, завжди зуміє знайти відповідне і гідне розв’язання. Тому задля добра душ (з огляду на Божу любов) ми рішуче виступаємо проти атак на різниці, завдяки яким обидві статі взаємно себе доповнюють.
Зустрічаючи жінку в чоловічому одязі, ми повинні бачити не лише її, а людство – таке, яким воно стане в результаті переймання (нібито з добрих міркувань ...) його жіночою частиною чоловічих рис. Ніхто не може бачити користі у наближенні епохи, позначеної невизначеністю, недосконалістю і двозначністю.
Цей Наш лист скерований не до широкого загалу, але до безпосередньо відповідальних за душі, за виховання, за католицькі згромадження. Нехай вони виконують свій обов’язок, аби не перетворилися на тих вартових, що сплять на посту, в той час як зло підступно вкрадається досередини.
