Живучи на пострадянському смітнику, ми не втомлюємося захоплюватися рівнем життя “цивілізованої” Європи і ще багато чим, їй притаманним, а особливо тамтешньою соціальною політикою. Та все ж пригляньмося ближче до морального і духовного клімату країн Європейського Союзу. Як багато там самотніх розтерзаних душ і пекучих проблем! “Що нам до їхніх проблем?” – обов’язково запитає хтось роздратовано. А те, що ці проблеми є також і нашими.
Народи об’єднаної Європи не бажають, аби в Конституції ЄС називалося ім’я Бога і згадувалися християнські корені нашої цивілізації. Годі знайти розумне пояснення тому, що інтелігенти, політики та журналісти так алергійно, і навіть з ненавистю, реагують на християнство. Чому сучасне європейське мистецтво з такою зневагою ставиться до християнської традиції? Чому Європа вперто крокує до демографічного самогубства?
У 18 європейських державах зафіксовано менше випадків народження, ніж смерті. Це відбувається через те, що ці народи відмовилися від християнських цінностей, вибрали гедонічне “життя для власного задоволення” і побудували цивілізацію смерті, яка у своєму законодавстві схвалює моральну розпусту, порнографію, вбивство ненароджених дітей (аборти), евтаназію, розлучення тощо.
Цей процес деградації весь час поглиблюється. На жаль, цим же шляхом ідуть країни колишнього радянського блоку, де, крім видимого нібито відродження християнства, спостерігається одночасне падіння моралі і розпад сім’ї як основного елемента і фундаменту суспільства. Християни з їхньою мораллю, чесністю і повагою до сім’ї та її прав усе більше стають небажаним елементом у своїх країнах. Проте віруючі не повинні припиняти боротьби за християнську душу свого народу і за відродження моральних цінностей, які є єдиним гарантом гідності кожної людини. Не можна допустити, аби вороги християнства перемогли і побудували нове майбутнє без Бога.
Чи можливо подолати смертельні хвороби нашого суспільства і нашої країни? Єдиний лік і єдиний порятунок – це покаяння і навернення до Бога. Доказом цього може служити приклад маленької країни Уганди.
У 1979 році в Уганді було скинуто режим Аміна, і розпочалася громадянська війна. Вона до решти зруйнувала економіку країни і мораль народу. Ситуація видавалася безнадійною. Серед чиновників усіх рівнів панувала корупція, яка заважала відновленню економіки. Внаслідок аморальної поведінки у країні розвинулася епідемія СНІДу – цією хворобою заразилося 25% мешканців Уганди. За прогнозами, до 1997 року 60% угандців мали би померти від СНІДу. Але цього не сталося. Чому?
На початку 90-х років в уряді Уганди з’явилися глибоковіруючі християни, які єдиний шлях до порятунку вбачали в Ісусі. Уряд звернувся до всіх Церков і парафій, щоб вони молилися за Батьківщину. У 1995 році зародився Національний Молитовний Рух, метою якого був порятунок країни від самознищення. У католицьких церквах для безперервного почитання і молитви були виставлені Найсвятіші Тайни. До молитви долучився весь угандійський народ, починаючи від міністрів, парламентарів, бізнесменів, чиновників, лікарів і вчителів і закінчуючи простими людьми. У міністерствах, лікарнях, державних установах, школах, у містах і селищах збиралися групи людей, щоб молитися за порятунок країни. Люди молилися щодня, читали Святе Письмо, постили і старалися у своїй поведінці дотримуватися вчення Євангелія. Члени парламенту і уряду прийняли рішення молитися перед кожним засіданням і перед затвердженням кожного важливого документа, а також щорічно брати участь у Великопостних реколекціях, молитися, покутувати, постити. Багато людей навернулося до Бога, внаслідок чого почала спостерігатися масова відмова від багатоженства та розпусти. Державна програма заохочувала стриманість від позашлюбного сексуального життя і не рекомендувала презервативів. Результати цієї програми і загальнонародної молитви здивували весь світ. Статистика Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я засвідчує, що Уганда стала країною, де спостерігається найвищий у світі коефіцієнт зниження заражень вірусом імунодефіциту, а також заражень венеричними хворобами. Кількість вагітних жінок, заражених вірусом СНІДу, зменшилася з 21, 6 % у 1991 році до 6, 1 % у 2000 році. Найзначніше зниження кількості заражень відзначалося серед молоді у віці 15 – 19 років. Унаслідок навернення і щирої молитви у багатьох молитовних групах мали місце випадки зцілення від СНІДу. Відкривши для себе єдине джерело сили і щастя в Ісусі Христі, люди перестали звертатися до ворожбитів і шаманів та відмовилися від широко практикованої раніше магії. Масове навернення людей до Бога спричинило також зміну морального обличчя суспільства, наприклад, майже цілком зникло хабарництво. Економічний стан країни значно поліпшився, спостерігається її динамічний розвиток. Люди дійшли висновку, що під час виборів потрібно голосувати за тих, хто регулярно молиться і живе згідно з Євангелієм.
Нині тисячі угандців посилено моляться також за Європу. А ми?.. Невже нам байдужа власна доля?
